2017-2018 НАВЧАЛЬНИЙ РІК
28 СЕРПНЯ 2017 РОКУ
Відповідно
до листа територіального відділу освіти від 18.08.2017 (вх.№01-03/1097) «Графік
проведення І засідання районних методичних центрів працівників Шевченківського
району у 2017-2018 н.р."
Дата,
час та
місце проведення
|
Назва
РМЦ
(навчальний
предмет)
|
П.І.Б.
педагогічного працівника
|
1.
|
28.08.2017, ЗЗШ №65, 9-00
|
Історія
|
Костіна Тетяна Анатоліївна
|
І засідання
районних методичних центрів
працівників Шевченківського району
28 СЕРПНЯ 2017 РОКУ.
Лист МОН України № 1/9-436
від 09.08.2017
Щодо методичних рекомендацій про
викладання навчальних предметів
у загальноосвітніх
навчальних закладах
у 2017/2018 навчальному році
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
№ 1/9-436 від 09 серпня 2017 року
Управління (департаменти) освіти і науки
обласних, Київської міської державних адміністрацій
Інститути післядипломної педагогічної освіти
обласних, Київської міської державних адміністрацій
Інститути післядипломної педагогічної освіти
Щодо методичних рекомендацій про викладання
навчальних предметів у загальноосвітніх навчальних
закладах у 2017/2018 навчальному році
навчальних предметів у загальноосвітніх навчальних
закладах у 2017/2018 навчальному році
Міністерство освіти і науки надсилає для практичного використання методичні рекомендації викладання навчальних предметів у загальноосвітніх навчальних закладах у 2017/2018 навчальному році, підготовлених спільно з Національною академією педагогічних наук України та інститутом Модернізації змісту освіти.
Просимо довести їх до відома керівників загальноосвітніх навчальних закладів та вчителів.
Заступник Міністра П. К. Хобзей
Прикріплені файли
- metod_rekom_2017.pdf [1.61Mb]
Джерело: Міністерство освіти і науки України
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
ЩОДО ВИКЛАДАННЯ ІСТОРІЇ
У 2017-2018 НАВЧАЛЬНОМУ РОЦІ
Додаток
до листа Міністерства
освіти і науки України
від 09.08.2017 р. № 1/9-436
Методичні рекомендації
щодо викладання історії
у 2017/2018
навчальному році
У 2017/2018 навчальному році чинними будуть оновлені програми для учнів 5 – 9 класів: «Історія України. Всесвітня історія. 5–9 класи», затверджені Наказом Міністерства освіти і науки України від 07.06.2017 р. № 804; для учнів 10-11 класів: програми, затверджені наказом Міністерства від 14.07.2016 р. № 826.
Загальноосвітні навчальні заклади можуть також обрати для пілотування програму інтегрованого курсу «Історія: Україна і світ. 10–11 класи».
Програми розміщено на сайті Міністерства освіти і науки України за посиланнями: http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/navchalni-programi-5-9-klas-2017.html; http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/navchalni-programy.html
У 2017 р. програми для 5–9 класів були оновлені з урахуванням положень Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» (2016 р.) і результатів громадського обговорення на сайті EdEra. Метою оновлення було запропонувати стратегію прогресу в навчанні через формування предметних умінь і визначених Концепцією ключових компетентностей. Для цього програми перебудовано на основі результатів навчально-пізнавальної діяльності учнів як сукупності знаннєвого, смислового і діяльнісного компонентів. Зміст історичної освіти в оновлених програмах виступає не як самоціль, а як інструмент для досягнення результатів, що забезпечують формування життєво важливих навичок.
Оновлене формулювання мети загальної історичної освіти і компетентнісний потенціал предмета викладено в пояснювальній записці до програм. При організації навчальної діяльності вчитель має дбати насамперед про розвиток історичного мислення учнів. Вимоги щодо знання фактологічного матеріалу (дат, імен, подій, термінів) підпорядковано формуванню низки життєво важливих компетенцій. Вилучено обов’язкові теми практичних занять, які обмежували самостійність учителя в доборі джерельного матеріалу, методів і прийомів навчання. Натомість запропоновано орієнтовну тематику практичних і творчих робіт із зазначенням, що вони є невід’ємною частиною навчання історії в сучасній школі і можуть відбуватися в різних формах, зокрема практичних (лабораторно-практичних) занять.
Напрям для оновлення програм задавали інтегровані надпредметні змістові лінії «Екологічна безпека та сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека», «Підприємливість та фінансова грамотність». Ці змістові лінії відображають провідні соціально й особистісно значущі ідеї, що послідовно розкриваються у процесі навчання і виховання учнів; інтегровані змістові лінії співвідносяться з ключовими компетентностями, опанування яких забезпечує формування ціннісних і світоглядних орієнтацій учня, що визначають його поведінку в життєвих ситуаціях.
Програми передбачають реалізацію й міжпредметних змістових ліній. Змістова лінія «Культурна самосвідомість» спрямована на розвиток школяра як особистості, яка розуміє роль культури у формуванні мислення, усвідомлює зміни різних культур упродовж історії, має уявлення про різноманіття культур та їх особливості, цінує свою культуру і культурну багатоманітність світу. Під час вивчення питань, що належать до змістової лінії «Інформаційне середовище», головною метою є зростання учня як людини, яка сприймає і розуміє навколишнє інформаційне середовище, здатна його критично аналізувати, а також діяти в ньому відповідно до своїх цілей і усталеної в суспільстві комунікативної етики. Змістова лінія «Цінності й моральність» спрямована на формування учня як морально повноцінної людини, яка знає загальновизнані правила поведінки, дотримується їх у школі і поза школою, не байдужа до нехтування ними і за потреби реагує на це відповідно до можливостей.
Ефективній реалізації міжпредметних змістових ліній сприятимуть внесені у програми відомості про можливі в межах кожної теми міжпредметні зв’язки. Навчання по змістових лініях реалізується через актуалізацію відповідних знаннєвих, діяльнісних і оцінно-ціннісних компонентів, творчу роботу при міжпредметній і внутрішньопредметній інтеграції, позакласну роботу й роботу гуртків за інтересами, участь у загальнонаціональних учнівських конкурсах.
Концепція реформування середньої освіти й оновлені навчальні програми орієнтують учасників освітнього процесу на результат. У зв’язку з цим учителеві надано широкі можливості самостійно планувати навчальну роботу з учнями як за змістом, так і за видами. Орієнтуючись на результати навчально-пізнавальної діяльності (що акцентують на зв’язку знаннєвого, смислового і діяльнісного компонентів), учитель має самостійно розподілити навчальний час за розділами програм. При тому потрібно подбати про збереження повноти завдань розділу, визначених як очікувані результати навчання.
Перелік історичних сюжетів у змісті кожного розділу програми не розділено на окремі заняття. Тому формулювання тематики уроків у межах розділів є також компетенцією вчителя. Формулюючи назву теми і перелік питань до кожного заняття, учителеві слід враховувати наявні в школі умови організації навчального процесу, пізнавальні інтереси й можливості учнів класу, а також власне бачення змісту розділу та підходів до його викладання.
Обов’язковою складовою кожного розділу програми є практичні роботи. Вони можуть бути як окремими вправами на частині уроку, так і спеціальними лабораторно-практичними заняттями. Учитель самостійно визначає форму, зміст і тривалість практичних робіт, орієнтуючись на визначені в розділах програми результати навчально-пізнавальної діяльності та подані до кожного з них орієнтовні завдання. Запропоновані в програмі завдання для практичних і творчих робіт (а в деяких випадках – ще й рекомендований перелік історичних подій, об’єктів і джерел для організації навчальної роботи) не обмежують право вчителя на вибір чи залучення інших джерел і пізнавальних завдань, диференціацію завдань за рівнем складності, виконання учнями практичних робіт не лише в класі, а й удома (з презентацією результатів на занятті).
Для підвищення ефективності навчання (зокрема доцільного розподілу навчального часу) рекомендуємо синхронізувати вивчення історії України та всесвітньої історії. В оновлених програмах для 7–9 класів рекомендовану послідовність роботи над проблематикою історії України та всесвітньої історії за розділами наведено в таблиці наприкінці пояснювальної записки, а також у записках перед програмою для кожного конкретного класу. У програмах для 10–11 класів учитель може визначити послідовність такої роботи самостійно. Синхронізація вивчення історії України і всесвітньої історії – один зі способів забезпечити баланс між обсягом навчальних цілей у їх часовому вимірі та обсягом виділеного на вивчення цих предметів навчального часу.
У змістовому плані програми для 7–9 класів суттєво «розвантажено». Відібрано відповідні до віку учнів навчальні досягнення, частину з них сформульовано заново, декілька тем об’єднано. Відтак учні зможуть здобути знання (базові відомості), розуміння (ключові ідеї/поняття) і вміння (тобто дії, що забезпечують систематизацію, застосування й поглиблення знань і розумінь) на основі опрацювання менших обсягів інформації. Зміст програми інтегрованого курсу для 6 класу переформатовано на основі цивілізаційного підходу до розуміння історії стародавнього світу, що дало змогу інтегрувати навчальний матеріал навколо поняття європейської цивілізації, формування якої розгорталося й на теренах України.
Програма «Вступ до історії» для учнів 5 класу створена так, щоб найкраще врахувати призначення пропедевтичного навчання: підготувати школярів до сприйняття історії як важливої складової інтелектуального життя сучасного суспільства. Головні завдання цього курсу: а) формування уявлень і початкових знань учнів про історію як галузь людських знань, як науку, що має свій предмет вивчення і свої методи дослідження; б) розвиток у школярів інтересу до предмета та мотивації до його вивчення; в) формування первинних уявлень про структуру і зміст історії України. «Вступ до історії» укладено так, аби в навчальній роботі вчитель міг надалі використовувати наявні підручники і водночас мав можливість залучати інформацію з інших джерел. Учителеві надано широкі можливості для самостійного наповнення навчальної роботи змістом відповідно до національного і локального вимірів, для вибору форм і методів роботи. За потреби він може навіть змінити порядок розділів програми, використовувати як пряму, так і зворотну хронологію, планувати вивчення інших (не тільки визначених у програмі) історичних осіб, подій, пам’яток з акцентом на історії України.
У зв’язку з внесеними в навчальні програми змінами наголошуємо, що вчитель здійснює календарне і поурочне планування в довільній формі (у друкованому або електронному вигляді). Він самостійно визначає формат, обсяг, структуру, зміст і оформлення календарних планів і поурочних планів-конспектів. Академічна свобода вчителя так само передбачає вільний вибір форм організації навчально-виховного процесу, способів навчальної взаємодії, методів, прийомів і засобів реалізації змісту освіти.
Учитель може дотримуватися пропонованої програмами стратегії навчання історії або вибудувати власний алгоритм роботи з учнями конкретного класу, зокрема, акцентувати на певних навчальних цілях, змістових елементах, змінити послідовність вивчення матеріалу в межах розділів, додати матеріал з історії рідного краю, доповнити тематику практичних і творчих робіт тощо. Ці зміни вчитель повинен відобразити в робочій програмі, яку може укласти за зразком програм, що затверджені Міністерством. Перепланування допустиме за умови збереження вчителем орієнтації на вимоги чинних програм щодо очікуваних результатів навчально-пізнавальної діяльності учнів. Створена вчителем робоча програма набуває чинності після розгляду педагогічною радою і затвердженням керівником навчального закладу.
У 2017/2018 навчальному році загальноосвітні навчальні заклади можуть долучитися до пілотування в десятих класах інтегрованого курсу «Історія: Україна і світ». Для цього потрібні згода учнів та їхніх батьків, відповідне рішення педагогічної ради навчального закладу, а також затвердження навчального плану школи (якщо це передбачено) відповідним органом управління освітою.
Викладання у шкільних навчальних курсах з історії проблематики геноцидів, вчинених у ХХ столітті сталінським і гітлерівським режимами – Голодомору 1932 – 1933 рр., Голокосту, Депортації кримськотатарського народу – має проводитись з перспективи виховання в учнів/учениць поваги до людських цінностей та формування ключових освітніх компетентностей – передусім соціальної та громадянської, ініціативності.
Ураховуючи наближення 85-х роковин Голодомору 1932 – 1933 рр. – геноциду українського народу, особливу увагу слід приділити набуттю учнями/ученицями конкретно-історичних знань та осмисленню
обставин виникнення, перебігу та наслідків сталінської політики творення голоду. При цьому історія трагедії українського народу має вписуватися в ширший історичний та порівняльний аспекти. Важливим є також поєднання класних та позакласних заходів для активізації потенціалу педагогіки партнерства, поєднання зусиль вчителів-батьків-дітей для кращого осмислення й передачі пам’яті про голод-геноцид з погляду виховання усвідомлення цінності власної держави, демократичних свобод, а також соціальної активності та відповідальності.
У поточному навчальному році загальноосвітні навчальні заклади можуть обрати для пілотування програму курсу за вибором для учнів 10 класу «Голодомор 1932 – 1933 років в Україні: історія, уроки на майбутнє», схвалену Міністерством. Навчальні заклади у 2017/2018 р. також можуть долучитися до Всеукраїнського конкурсу учнівських робіт імені Лідії Коваленко і Володимира Маняка, що буде проведено Українським науково-дослідним та освітнім центром вивчення Голодомору (HREC in Ukraine) у співпраці з Міністерством освіти і науки України, за підтримки Науково-освітнього консорціуму вивчення Голодомору (HREC) при Канадському інституті українських студій Альбертського університету.
29 СЕРПНЯ 2017 РОКУ
МІНІСТЕРСТВО
ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
Історія
Історія України. Всесвітня
історія
5–9 класи
НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА
для
загальноосвітніх навчальних закладів
Авторський колектив:
Оновлена програма укладена відповідно до наказів
Міністерства освіти і науки України № 52 від 13 січня 2017 р. і
№ 201 від 10 лютого 2017 р. – на виконання Концепції реалізації
державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова
українська школа» на період до 2029 р. та з метою модернізації навчальних
програм для 5–9 класів на основі компетентнісного підходу. За основу для
модернізації було прийнято програму 2012 року з історії для основної школи
з урахуванням змін, яких вона зазнала під час розвантаження в 2015 р. і
оновлення в 2016 р.
У 2012 р. укладачами програми були: Пометун Олена Іванівна,
завідуюча лабораторією Інституту педагогіки Національної академії педагогічних
наук України, член-кореспондент Національної академії педагогічних наук
України, доктор педагогічних наук, професор, голова; Атамась Олена Василівна, вчитель історії ліцею «Наукова зміна»
міста Києва; Власов
Віталій Сергійович, старший науковий співробітник Інституту педагогіки
Національної академії педагогічних наук України, кандидат педагогічних наук; Гаврилюк Жанна Миколаївна, вчитель
історії гімназії «Діалог» міста Києва; Євтушенко
Раїса Іванівна, головний спеціаліст департаменту загальної середньої та
дошкільної освіти МОНмолодьспорту; Комаров
Юрій Станіславович, учитель історії ліцею «Лідер» № 171 м. Києва;
Костюк Ірина Альбертівна, методист
Львівського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти; Ладиченко Тетяна В’ячеславівна,
завідуюча кафедрою методики навчання історії, суспільно-політичних дисциплін та
гендерної рівності Національного педагогічного університету імені М.
П. Драгоманова, кандидат історичних наук, професор; Малієнко Юлія Борисівна, науковий співробітник Інституту педагогіки
Національної академії педагогічних наук України, кандидат педагогічних наук,
учитель гімназії «Троєщина»; Ставнюк Віктор
Володимирович, завідуючий кафедрою історичного факультету Київського
національного університету імені Тараса Шевченка, доктор історичних наук,
професор; Ткаченко Володимир
Володимирович, головний науковий співробітник Інституту педагогіки
Національної академії педагогічних наук України, доктор історичних наук,
професор; Тимченко Алла Іванівна,
завідуюча міським методкабінетом м. Джанкоя Автономної Республіки Крим,
учитель історії школи-комплексу № 2.
У
2017 р. над оновленням програми працювала Робоча група у складі: Мудрий Мар’ян Михайлович, доцент
кафедри новітньої історії України ім. М. Грушевського Львівського
національного університету імені Івана Франка, кандидат історичних наук,
голова; Пастушенко Роман Ярославович,
завідувач кабінету розвитку освіти Львівського обласного інституту
післядипломної педагогічної освіти, модератор; Бурлака Олена Вікторівна, учитель історії Городищенського
економічного ліцею Черкаської області; Євтушенко
Раїса Іванівна, головний спеціаліст департаменту загальної середньої та
дошкільної освіти Міністерства освіти і науки України; Ксьондзик Тетяна Миколаївна, вчитель історії ЗОШ
І–ІІІ ступенів № 5 м. Житомира; Майданик Олена Геннадіївна, вчитель історії та правознавства
Чернівецького ліцею № 1 математичного та економічного профілів
Чернівецької міської ради; Хлипавка Леся
Миколаївна, вчитель історії та правознавства Черкаського
навчально-виховного об’єднання «Дошкільний навчальний заклад – загальноосвітня
школа І–ІІІ ступенів № 36» імені Героїв-прикордонників; Щупак Ігор Якович, директор
Українського інституту вивчення Голокосту «Ткума», музею «Пам’ять єврейського
народу та Голокост в Україні», кандидат історичних наук.
29 СЕРПНЯ 2017 РОКУ
Історія України 9 клас
- «Історія України» підручник для 9 класу загальноосвітніх навчальних закладів (авт. Власов В.С.)
- «Історія України» підручник для 9 класу загальноосвітніх навчальних закладів (авт. Сорочинська Н.М., Гісем О.О.)
- «Історія України» підручник для 9 класу загальноосвітніх навчальних закладів (авт. Гісем О.В., Мартинюк О.О.)
- «Історія України для загальноосвітніх навчальних закладів з поглибленим вивченням історії» підручник для 9 класу загальноосвітніх навчальних закладів (авт. Гісем О.В., Мартинюк О.О.)
- «Історія України» підручник для 9 класу загальноосвітніх навчальних закладів (авт. Пометун О.І., Гупан Н.М., Смагін І.І.)
- «Історія України» підручник для 9 класу загальноосвітніх навчальних закладів (авт. Турченко Ф.Г., Мороко В.М.)
- «Історія України» підручник для 9 класу загальноосвітніх навчальних закладів (авт. Реєнт О.П., Малій О.В.)
- «Історія України» підручник для 9 класу загальноосвітніх навчальних закладів (авт. Струкевич О.К.)
- «Історія України» підручник для 9 класу загальноосвітніх навчальних закладів (авт. Бурнейко І.О., Хлібовська Г.М., Крижановська М.Є., Наумчук О.В.)
Основи правознавства 9 клас
- «Основи правознавства» підручник для 9 класу загальноосвітніх навчальних закладів (авт. Наровлянський О.Д.)
- «Основи правознавства» підручник для 9 класу загальноосвітніх навчальних закладів (авт. Васильків І.Д., Кравчук В.М.)
- «Основи правознавства» підручник для 9 класу загальноосвітніх навчальних закладів (авт. Андрусишин Б.І., Берендєєв С.О., Губань Р.В.)
- «Основи правознавства» підручник для 9 класу загальноосвітніх навчальних закладів (авт. Ремех Т.О., Пометун О.І.)
- «Основи правознавства» підручник для 9 класу загальноосвітніх навчальних закладів (авт. Ратушняк С.П.)
- «Основи правознавства» підручник для 9 класу загальноосвітніх навчальних закладів (авт. Святокум О.Є., Святокум І.О.)
- «Основи правознавства для загальноосвітніх навчальних закладів з поглибленим вивченням основ правознавства» підручник для 9 класу загальноосвітніх навчальних закладів (авт. Святокум О.Є., Святокум І.О.)
- «Основи правознавства» підручник для 9 класу загальноосвітніх навчальних закладів (авт. Філіпенко Т.М., Сутковий В.Л.)
30 СЕРПНЯ 2017 РОКУ.
МЕТОДИЧНА
ЛІТЕРАТУРА,
ПРИДБАННАЯ
ВЧИТЕЛЕМ
ІСТОРІЇ
КОСТІНОЇ Т.А.
ДЛЯ ВИКЛАДАННЯ
ІСТОРІЇ
У 2017-2018
НАВЧАЛЬНОМУ РОЦІ.
30 СЕРПНЯ 2017 РОКУ.
Лілія Гриневич:
Затверджено концепцію реформування
загальної середньої освіти
«Нова українська школа»
За ініціативи міністра освіти і науки, представника партії «Народний фронт» Лілії Гриневич Урядом затверджено політичну пропозицію «Нова українська школа».
Відповідне рішення було ухвалено сьогодні на засіданні Кабінету Міністрів.
Як зазначила у своєму виступі Лілія Гриневич, політична концепція - це стратегічний документ, із урахуванням якого розроблятиметься подальша програма діяльності Уряду щодо реформування загальної середньої освіти до 2029 року.
Згідно результатів соціологічного дослідження (соцопитування «Школа очима батьків, вчителів та директорів шкіл», Фонд «Демократичні ініціативи», 2015 р.), лише 10 % батьків, 15,3 % учителів та 8,8 % директорів шкіл – погоджуються із твердженням, що середня освіта в Україні готує до майбутнього життя в суспільстві – школа не реформувалася більше 50 років, зміни критично необхідні.
«Ми маємо перейти від школи знань до школи компетентностей. Це означає, що ми маємо виокремити необхідне ядро знань та навчити дітей реально з цими знаннями працювати. Цю зміну гарно ілюструє метафора: можна читати на швидкість, а можна читати з розумінням. Школа компетентностей – це читання з розумінням», - пояснила міністр.
Зміна підходів та введення нових методик викладання заради отримання нових якісних результатів навчання у школі, буде потребувати від учнів та педагогів більше часу та сил. Такі зміни в рамках 11-річки, без шкоди здоров’ю дітей та підвищення інтенсивності навчання, здійснити неможливо.
«Щоб забезпечити нові результати навчання, допомогти нашим дітям успішно обирати профіль подальшого навчання та напрямок свого життєвого розвитку нам потрібна 3-річна профільна школа, тобто 12-й рік. Але за рахунок підвищення якості середньої освіти на більшості спеціальностей бакалаврату ми можемо зробити 3-річне навчання, тобто ці речі будуть взаємно компенсуватися», - зазначила Лілія Гриневич.
Концепція «Нової української школи», на основі якої формувалася політична пропозиція, корелюється не лише з кращими світовими практиками, а й потребами міжнародного ринку праці, які були озвучені на початку 2016 р. на World Economic Forum. Передбачається, що вже у 2020 році для успішного працевлаштування будуть потрібні такі навички, як уміння вирішувати складні завдання, критичне мислення, креативність, емоційний інтелект тощо.
Міністр наголосила, що ризики невпровадження реформи дуже високі. Це, зокрема:
- погіршення конкурентоспроможності середньої освіти України, збереження тенденції до погіршення якості всіх видів освіти;
- зниження якості людського капіталу і, як наслідок, погіршення конкурентоспроможності економіки України;
- втрата науково-технічного потенціалу держави.
МОН вже зробило перші кроки на шляху до впровадження Нової української школи. Зокрема, в 2016 році було оновлено навчальні програми початкової школи. 40 відео з методичними рекомендаціями та прикладами сучасних методик викладання записано та викладено у вільному доступі на онлайн-порталі EdEra.
«Вперше за всю історію Незалежності надруковано Хрестоматію сучасної української дитячої літератури для читання у початковій школі. Такий проект став можливий завдяки прозорій закупівлі підручників для 8 класів, що дозволило нам зекономити значні кошти та надрукувати наклад Хрестоматії в обсягу 640тис примірників – по 320тис на кожен том книжки», - розказала Ліля Гриневич.
Планується, що до кінця року хрестоматії почнуть надходити до шкільних бібліотек по всій Україні.
ДОВІДКОВО
Концепція «Нова українська школа» пройшла широке громадське обговорення, до якого долучилися представники всіх зацікавлених сторін – освітяни, батьки, експерти, роботодавці, представники професійних спільнот, громадські діячі, представники ОТГ тощо. Вона також ухвалена Колегією МОН. Ознайомитися з текстом оновленої Концепції та долучитися до суспільного діалогу навколо реформи загальної середньої освіти можна за посиланням - «Нова українська школа».
Прес-служба «Народного фронту»
Про схвалення Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти “Нова українська школа” на період до 2029 року
1. Схвалити Концепцію реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти “Нова українська школа” на період до 2029 року, що додається.
2. Міністерству освіти і науки разом із заінтересованими центральними органами виконавчої влади розробити та подати у місячний строк Кабінетові Міністрів України план заходів з реалізації Концепції, схваленої цим розпорядженням.
КОНЦЕПЦІЯ
реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти “Нова українська школа” на період до 2029 року
реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти “Нова українська школа” на період до 2029 року
Проблемою, яка потребує розв’язання, є суттєве погіршення якості загальної середньої освіти протягом 1992-2016 років, що є наслідком ряду таких факторів:
тенденція до зниження показників України у міжнародних дослідженнях конкурентоспроможності та інноваційної привабливості, які впливають на економічний розвиток України.
наявність суттєвого сегмента високоякісної освіти, насамперед математичної та природничої (елітарна освіта);
суттєві територіальні відмінності в якості загальної середньої освіти (між сільськими та міськими школами, між окремими регіонами);
Отже, проведення докорінної реформи загальної середньої освіти сприятиме подоланню негативних тенденцій, забезпеченню соціальної рівності та згуртованості, економічного розвитку і конкурентоспроможності держави.
Досвід країн Східної Європи (Польщі, Чехії) свідчить про суттєвий вплив освітніх реформ на розвиток економіки та конкурентоспроможність освіти на міжнародному рівні.
Метою Концепції є забезпечення проведення докорінної та системної реформи загальної середньої освіти за такими напрямами:
ухвалення нових державних стандартів загальної середньої освіти, розроблених з урахуванням компетентностей, необхідних для успішної самореалізації особистості;
запровадження нового принципу педагогіки партнерства, що ґрунтується на співпраці учня, вчителя і батьків;
підвищення мотивації вчителя шляхом підвищення рівня його оплати праці, надання академічної свободи та стимулювання до професійного зростання;
створення нової структури школи, що дасть змогу засвоїти новий зміст освіти і набути ключових компетентностей, необхідних для успішної самореалізації особистості;
децентралізація та ефективне управління загальною середньою освітою, що сприятиме реальній автономії школи;
створення сучасного освітнього середовища, яке забезпечить необхідні умови, засоби і технології для навчання учнів, вчителів і батьків;
створення необхідних умов для навчання учнів безпосередньо за місцем їх проживання, зокрема у сільській місцевості, або забезпечення регулярного підвезення до шкіл.
патріот з активною позицією, який діє згідно з морально-етичними принципами, здатний приймати відповідальні рішення, поважає гідність і права людини;
інноватор, здатний змінювати навколишній світ, розвивати економіку за принципами сталого розвитку, конкурувати на ринку праці, навчатися впродовж життя.
За експертними оцінками, найбільш успішними на ринку праці в найближчій перспективі будуть фахівці, які вміють навчатися впродовж життя, критично мислити, ставити цілі та досягати їх, працювати в команді, спілкуватися в багатокультурному середовищі та володіють іншими уміннями.
Розв’язання проблеми передбачається здійснити шляхом проведення докорінної та системної реформи загальної середньої освіти з урахуванням досвіду провідних країн світу, зокрема змісту загальної середньої освіти, педагогіки загальної середньої освіти, системи управління загальною середньою освітою, структури загальної середньої освіти, системи державного фінансування загальної середньої освіти, нормативно-правового забезпечення загальної середньої освіти.
Реформування змісту загальної середньої освіти передбачає розроблення принципово нових державних стандартів загальної середньої освіти, які повинні ґрунтуватися на компетентнісному та особистісно-орієнтованому підході до навчання, враховувати вікові особливості психофізичного розвитку учнів, передбачати здобуття ними умінь і навичок, необхідних для успішної самореалізації в професійній діяльності, особистому житті, громадській активності.
Зазначені стандарти повинні також ґрунтуватися на Рекомендаціях Європейського Парламенту та Ради Європейського Союзу “Про основні компетентності для навчання протягом усього життя”.
Ключовими компетентностями є спілкування державною і рідною в разі відмінності мовою, спілкування іноземними мовами, математична грамотність, компетентності в природничих науках і технологіях, інформаційно-цифрова компетентність, уміння навчатися впродовж життя, соціальні і громадянські компетентності, підприємливість та фінансова грамотність, загальнокультурна грамотність, екологічна грамотність і ведення здорового способу життя.
Реформування педагогіки загальної середньої освіти передбачає перехід до педагогіки партнерства між учнем, вчителем і батьками, що потребує ґрунтовної підготовки вчителів за новими методиками і технологіями навчання, зокрема інформаційно-комунікативними технологіями.
З метою створення умов для інклюзивного навчання дітей з особливими освітніми потребами необхідно розробити індивідуальні програми їх розвитку, що включатимуть корекційно-реабілітаційні заходи, психолого-педагогічний супровід і засоби для навчання таких дітей.
У рамках реформування системи управління загальною середньою освітою школа матиме право розробляти і впроваджувати власні освітні програми відповідно до державного стандарту загальної середньої освіти, змінювати статус бюджетної установи на статус неприбуткової організації із збереженням податкових пільг і отриманням фінансової автономії.
Для досягнення мети Концепції необхідно забезпечити стимулювання вчителя до особистого і професійного зростання та надання йому академічної свободи, а також матеріальне стимулювання, зокрема шляхом підвищення розрядів у Єдиній тарифній сітці.
Реформування структури загальної середньої освіти передбачає перехід до 12-річної середньої школи із трирічною профільною школою академічного або професійного спрямування. Профільна школа академічного спрямування сприятиме забезпеченню поглибленого вивчення окремих шкільних предметів з урахуванням здібностей та освітніх потреб учнів і продовженню їх навчання у вищих навчальних закладах, а професійного спрямування - здобуттю першої професії та можливості вступу до вищих навчальних закладів.
створення системи прозорого розподілу публічних коштів у новій українській школі (школи будуть зобов’язані оприлюднювати дані про всі кошти, які надходять з бюджету та інших джерел);
покриття видатків на забезпечення педагогічної складової частини навчального процесу за рахунок освітньої субвенції;
удосконалення формули розрахунку освітньої субвенції з метою забезпечення рівного доступу до якісної освіти в різних регіонах і населених пунктах;
створення необхідних умов для навчання і виховання дітей молодшого шкільного віку безпосередньо за місцем їх проживання, зокрема у сільській місцевості;
створення умов для розширення державно-громадського партнерства на засадах співфінансування і спільного управління школами;
запровадження принципу “гроші ходять за дитиною”, зокрема для підтримки дітей з особливими освітніми потребами, які можуть разом з іншими дітьми здобувати освіту у пристосованих для цього школах;
прийняти новий Закон України “Про освіту”;
розробити, затвердити та запровадити (2018 рік) новий державний стандарт початкової освіти з урахуванням компетентностей, необхідних для успішної самореалізації особистості;
доопрацювати навчальні плани і програми з метою розвантаження та запровадження компетентнісного та антидискримінаційного підходу в початковій школі;
підвищити заробітну плату вчителів шляхом збільшення ставок (окладів) у Єдиній тарифній сітці на два розряди;
запровадити навчання авторів підручників та підготовку експертів з метою підготовки підручників нового покоління;
створити національну електронну платформу для розміщення електронних курсів та підручників, розробити електронні підручники, курси дистанційного навчання за навчальними програмами, систему дистанційного навчання для підвищення кваліфікації вчителів;
розробити новий Закон України “Про загальну середню освіту”;
розробити, затвердити (2019 рік) та запровадити (2022 рік) новий державний стандарт базової середньої освіти з урахуванням компетентностей, необхідних для успішної самореалізації особистості;
забезпечити якісне вивчення іноземних мов у профільній школі відповідно до Стратегії сталого розвитку “Україна-2020”;
розробити, затвердити (2023 рік) та запровадити (2027-2029 роки) новий державний стандарт профільної освіти з урахуванням компетентностей, необхідних для успішної самореалізації особистості, що сприятиме створенню передумов для скорочення тривалості (навантаження) бакалаврських програм вищої освіти в середньому на 45 кредитів;
поліпшенню якості вищої освіти за рахунок якісної підготовки у школах і кращого конкурсного відбору абітурієнтів.
Реалізація Концепції здійснюється за рахунок коштів державного і місцевих бюджетів та інших джерел, не заборонених законодавством.
Обсяг фінансових, матеріально-технічних і трудових ресурсів, необхідних для реалізації Концепції, визначається щороку з урахуванням можливостей державного і місцевих бюджетів, розміру міжнародної технічної допомоги.
Календар
знаменних і пам’ятних дат,
свят і масових заходів,
що проводяться з дітьми
(І семестр 2017-2018 н.р.)
ВЕРЕСЕНЬ
Місячник з безпеки руху «Увага! Діти на дорозі!»
Всеукраїнський рейд «Урок»
01 День Знань.
08 Міжнародний день грамотності
12 День фізичної культури і спорту.
15. День демократії.
21 ДЕНЬ МИРУ
22 День Партизанської слави
27 День Туризму
30 Всеукраїнський День бібліотек
29 вересня День вчителя
Заходи до Дня Незалежності України
ЗАХОДИ ДО РОКОВИН ТРАГЕДІЇ БАБИНОГО ЯРУ
Заходи щодо ознайомлення дітей з нормативно-правовими документами стосовно прав дитини,
ЖОВТЕНЬ
Декада з пожежної безпеки
Декада боротьби з гострими кишковими інфекціями та отруєннями
Місячник Всеобучу
Єдиний урок до Дня міста
Конкурс-огляд малюнків на протипожежну тематику
01 Міжнародний День музики 01 Міжнародний день людей похилого віку та День ветеранів
05 День працівників освіти
08 Міжнародний день зменшення небезпеки стихійних лих
12 День художника
14 День Захисника України. День українського козацтва
День визволення міста Запоріжжя від німецько-фашистських загарбників. Єдиний урок (13.10)
17 Міжнародний день боротьби з бідністю
24 Міжнародний день ООН
28.10 73 –а річниця звільнення України від німецько-фашистських загарбників .Єдиний урок ( 27.10.2017р.)
Заходи до річниці героїчної оборони міста від фашистських загарбників
ЛИСТОПАД
09 День української писемності та мови
10 Всесвітній день молоді.
14 Всесвітній день боротьби проти куріння
17 День студента
20 Міжнародний день прав дитини
20.11. День спільних дій в інтересах дітей
17.11 Єдиний урок гендерної рівності
22 День пам’яті жертв голодомору
ГРУДЕНЬ
Місячник боротьби зі шкідливими звичками, вензахворюваннями та Снідом.
Декада правових знань
Декада безпеки життєдіяльності. Декада боротьби з гострими респіраторними інфекціями.
День народження Шевченківського району
01 Всесвітній день порозуміння з ВІЛ-інфікованими та хворими на СНІД
01 - 02.12. Тематичні заходи щодо толерантного відношення до хворих на ВІЛ та СНІД
03 Міжнародний День інвалідів
06 День Збройних Сил України
10 Всесвітній день прав людини. Заходи до Міжнародного дня захисту прав людини.
20. День міліції
19 День Святого Миколая Новорічні свята
1 ВЕРЕСНЯ 2017 РОКУ.
ДЕНЬ ЗНАНЬ!!!
Шановні вчителі!
Вітаємо Вас з Днем знань!
Бажаємо Вам цікавого і продуктивного навчального року, а також допитливих і слухняних учнів!
Успіхів у Вашій почесній праці!
День знань - це свято книг, квітів, друзів, посмішок, світла!
Вчися старанно, учень, бо це найголовніше сьогодні!
1 вересня, п’ятниця
День знань
Відчуття, які виникають першого вересня, не можливо порівняти ні з якими іншими відчуттями з нашого дитинства. День знань завжди відрізняється яскравістю вражень і нових переживань, нових надій і несподіваних зустрічей. Перший дзвінок і початок нового навчального року - це свято викладачів та вчителів, студентів та учнів, батьків, наших друзів і в якійсь мірі навіть свято, яке якимось неймовірним дивом об’єднує всі покоління.
Офіційно за даними проекту DilovaMova.com, як державне свято і пам’ятний день, День знань був затверджений в СРСР ще з 1980-го року, Указом Президії Верховної Ради Радянського Союзу № 3018-X від 1-го листопада 1980-го року «Про святкові і пам’ятні дні ". З утворенням нових незалежних держав, 1-е вересня - День знань, враховуючи його важливість і актуальність для наступних поколінь, був збережений і закріплений додатковими указами та постановами відповідних законодавств переважної більшості цих суверенних держав. Це завжди був робочий і навчальний день, коли в школах починаючи новий навчальний рік, проводяться урочисті лінійки і всілякі святкові заходи, на яких особлива увага приділяється звичайно ж першокласникам, тим хто вперше сідає за шкільну парту. Для решти учнів і студентів цей день також наповнений різноманітними святковими заходами. Першим уроком у шкільних навчальних закладах проводять Урок Миру, потім уроки тривають по звичайним розкладам, але як правило з особливою лояльністю з боку викладацького складу. Для учнів всіх середніх спеціальних і вищих навчальних закладів, особливо для першокурсників проводяться урочисті збори та інші святкові заходи, що підкреслюють особливу важливість освіти і вибраного ними шляху оволодіння і підвищення своїх майбутніх професійних навичок.
1-го вересня звучать привітання на адресу учнів і викладачів, це день квітів та листівок, це свято, яке не обходять своєю увагою керівники міст і районів, адміністрації самих різних рангів. Це певний підсумок величезної підготовчої роботи, яка передувала початку нового навчального року, нового освітнього процесу. У цей день ми поспішаємо приєднатися до привітань на адресу всіх, завдяки кому ми маємо таку чудову можливість - бути освіченими людьми! Здоров’я Вам і благополуччя! Миру і любові!
Орієнтовні теми для проведення
Першого уроку у 2017/2018 навчальномуроці
1-4 класи
- «Україна на карті Європи»
- «Ми – діти європейської родини»
- «Ми – діти Європи»
- «Добре тому жити – хто вміє дружити»
- «Моя Україно! Ти мати єдина на всі покоління й віки…»
5-9 класи
- «Я – громадянин України – європейської країни»
- «Україна – Європа: історичний і культурний діалог»
- «Європейське майбутнє України»
- «Чи знаєш ти Європу? Допоможи Європі дізнатися про тебе!»
- «Україна в сім'ї європейських народів»
- «Поважаю європейські цінності – будую сучасну Україну!»
- «Європеєць – в Україні, Українець – в Європі»
- «Під синьо-жовтими прапорами України та Євросоюзу»
- «Історія Нескорених: наші земляки – учасники Революції Гідності»
- «Герої Небесної Сотні на захисті європейських цінностей»
10-11 класи
- «Ми будуємо Україну – європейську демократичн україну»
- «Віктор Чміленко – Герой України, наш земляк, який захищав європейський вибір українців»
- «Європейські цінності – основа демократичної України»
- «Європа – цивілізаційний вибір України»
- «Моя країна у співдружності європейських народів»
- «Демократичний розвиток та зміцнення партнерства Україна-ЄС: очима молоді»
- «Український вимір – європейські цінності»
- «Я бачив сон. Я бачив Україну. Через століття погляд мій сягнув»
- «Європейське майбутнє України – гарантія збереження і захисту національної ідентичності»
- «Внесок наших земляків у формування європейського гуманітарного простору (О.Бочковський, В.Винниченко, Д.Чижевський, Я.Славутич, Є.Маланюк)»
- «Уродженка Бобринеччини Наталя Яковенко – голова Товариства дослідників Центрально-Східної Європи»
- «Історія Нескорених: наші земляки – учасники Революції Гідності»
8 вересня, п’ятниця
Міжнародний день грамотності
Ви вважаєте себе грамотною людиною? Впевнені? Вміння читати - лише мала частина вміння бути грамотною людиною, а ось здатність використовувати прочитане, отримуючи вигоду для себе, оточуючих вас людей, близьких і сім’ї - це більш вагома частина вміння бути грамотним, хоча і не завжди вирішальна.
Ви часто вмієте використовувати прочитане з користю?
Це просто - лише потрібно намагатися бути трохи більш уважним, трохи більш терплячим, по можливості не плутати «грішне» з «праведним» і обов’язково не спостерігати себе в очах своїх мудрецем, інакше ви можете так і не помітити користі тієї інформації, яка раптово з’явилася перед вами.
Чи страшно бути неграмотним? А що таке «грамотність»? Не виключено, що це - «ефективність» використання інформаційних даних, здатність постійно знаходити комунікаційні напрямки, творчий момент, мета якого - більш природне поліпшення якості життя.
Згідно з прогнозами, до 2020-го року, молодим фахівцям, щоб знайти роботу і бути конкурентно спроможними на ринку праці, вкрай необхідні будуть такі навички, як комунікабельність, вміння працювати в команді, здатність творчо та інноваційно підходити до вирішення поставлених завдань, а також критичне мислення.
Міжнародний день грамотності - один з міжнародних днів, що відзначаються в системі Організації Об’єднаних Націй. Відзначається щорічно відповідно до рішення 14-ї сесії ЮНЕСКО 1.141.
Грамотність - свято для людства, яке досягло вражаючого прогресу в цій галузі, довівши кількість грамотних людей у світі до чотирьох мільярдів. Однак грамотність для всіх - дітей, молоді та дорослих - ще не до кінця досягнута мета.
Боротьба з неписьменністю як і раніше залишається завданням величезного масштабу і складності. Незважаючи на помітні успіхи багатьох країн, більше 860 мільйонів дорослих залишаються неписьменними, а більше 100 мільйонів дітей не ходять до школи.
Безліч дітей, молодих людей і дорослих, охоплених шкільними або іншими освітніми програмами, не відповідають рівню, необхідному для того, щоб їх можна було вважати грамотними в умовах сьогоднішнього світу, що стає все більш складним.
Існує явна необхідність у розгортанні програм поширення грамотності, які були б спрямовані на групи учнів, що вимагають до себе особливої уваги, і в першу чергу до них належать жінки та дівчата, що залишилися за дверима школи. Там, де чоловіки й хлопчики не мають можливості одержання якісної освіти, вони теж потребують особливої уваги.
8 ВЕРЕСНЯ 2017 РОКУ.
Програма міського методичного проекту
«Міські методичні навчання»
«Міські методичні навчання»
ЗАПОРІЗЬКА МІСЬКА РАДА
ДЕПАРТАМЕНТ ОСВІТИ І НАУКИ
НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ЦЕНТР
вул. Леоніда Жаботинського, 20, м. Запоріжжя, 69037
тел. (061) 224-08-37, факс: (061) 224-08-36, E-mail: iamczap@gmail.com, Код ЄДРПОУ 37573094
04.09.2017 №03-04/334
Завідувачам районних методичних кабінетів
Керівникам загальноосвітніх,
дошкільних та позашкільних навчальних закладів м. Запоріжжя
Про реєстрацію педагогів навчальних
закладів м. Запоріжжя для участі
у міських методичних проектах
На виконання плану роботи департаменту освіти і науки Запорізькоїміської ради направляємо Вам програми міських методичних проектів: «Міські методичні навчання» (додаток1) та«Наукова підтримка інновацій в освітній системі міста» (додаток 2).
Участь в означених проектах слід підтвердити попередньою on-lineреєстрацією за посиланням (додатки 1,2). Звертаємо Вашу увагу, що реєстрація буде здійснюватись з 5 до 15 вересня 2017 року.
Просимо довести зміст даного листа з додатками до відома зацікавлених осіб.
Завідувач НМЦ О.В.Гусак
Нагорнова,
224 09 44
Додаток1
до
листа НМЦ
04.09.2017
№03-04/334
Програма
міського методичного проекту
«Міські методичні навчання»
(Витяг з плану роботи департаменту освіти і науки Запорізької міської
ради)
Модуль
|
Назва
|
Термін
|
Місце
|
Категорія
|
Посилання
для реєстрації
|
Відповідальний
|
Суспільно-гуманітарний
модуль
|
Засідання «Сучасні підходи до викладання історії в школі»
|
Жовтень
2017
|
КПУ
|
Вчителі історії за списком
|
Олійник І.В.
|
РЄЄСТРАЦІЯ
ВЧИТЕЛЯ ІСТОРІЇ
КОСТІНОЇ Т. А.
ДЛЯ УЧАСТІ У
засіданні
«Сучасні підходи до викладання історії в школі»
10 вересня, неділя
День пам’яті жертв фашизму
День пам’яті жертв фашизму - це День пам’яті десятків мільйонів людей, які загинули в результаті гігантського, нелюдського експерименту. Це мільйони солдатів, яких фашистські лідери зіштовхнули один з одним, але ще більше - мирних жителів, які гинули під бомбами, від хвороб і від голоду.
Немає такої країни, яка б виграла від правління нацистів, немає такої нації, яка б збагатилася матеріально або духовно в результаті їх володарювання. Найстрашніша ідеологія - та, яка робить людину винуватою від народження тільки за кров, яка тече в її жилах. Ідеологія нацизму принесла руйнування як тим, хто її вигодував, так і тим, хто їй протистояв. Півстоліття тому величезну нацистську машину вдалося зупинити і зруйнувати. Солдати різних національностей билися пліч-о-пліч і перемогли.
З 1962 року було прийнято вважати кожну другу неділю вересня Міжнародним днем пам’яті жертв фашизму. Цей день був визначений саме у вересні, тому що на цей місяць припадає дві пов’язані з Другою світовою війною дати - день її початку і її повного завершення. Це стало однією з причин встановлення дня жалоби на вересневу неділю.
Міжнародний день пам’яті в кожній країні, яка прийняла участь у Другій світовій війні, відзначається не тільки скасуванням розважальних заходів, урочистостей, що випадають на цю дату, але і відвідуванням пам’ятників, меморіалів, кладовищ (у багатьох країнах у цей день прийнято доглядати за безіменними, покинутими могилами).
В 2017 році День пам’яті жертв фашизму припадає на 10 вересня.
21 вересня, четвер
Міжнародний день миру
Для деяких з нас мир - це повсякденна реальність. На наших вулицях спокійно, наші діти ходять до школи. Там, де підвалини суспільства міцні, безцінний дар миру може ніким особливо і не помічатися.
Проте для дуже багатьох людей у сучасному світі цей дар - не більше ніж казкова мрія. Вони живуть в кайданах атмосфери нестабільності та страху. Для них-то в основному і існує цей день.
Двадцять п’ять років тому Генеральна Асамблея проголосила Міжнародний день миру як день загального припинення вогню і відмови від насильства. З тих пір він і відзначається в Організації Об’єднаних Націй. Він покликаний змусити людей не тільки задуматися про мир, але і зробити щось заради нього. Свято відзначається щорічно відповідно до рішення Генеральної Асамблеї ООН A/RES/55/282.
ООН використовує святкування Дня миру, для залучення уваги до своєї різнобічної роботи в підтримку миру і для того, щоб спонукати окремих людей, групи та громади на всій планеті до осмислення проблем миру та обміну інформацією та практичним досвідом діяльності по його досягненню.
В Україні День миру закріплено відповідно до Указу Презедента України № 100 від 5 лютого 2002 року.
22 вересня, п’ятниця
День партизанської слави України
22 вересня 2001 року, в день 60-тої річниці з початку підпільно-партизанського руху в Україні в роки Великої Вітчизняної війни, в країні вперше відзначався День партизанської слави, встановлений Указом Президента № 1020/2001 від 30.10.2001.
День партизанської слави відзначається як данина всенародної поваги до тих, хто в суворий воєнний час боровся з фашистами в глибокому тилу ворога, не шкодуючи крові і самого життя.
6200 партизанських загонів і підпільних груп, які налічували близько мільйона людей, завдавали відчутних втрат гітлерівським військам на окупованій території, сприяючи просуванню частин і з’єднань Радянської Армії на захід.
За мужність і героїзм, виявлені в боротьбі з ворогом, 200 тисяч партизанів і підпільників нагороджено орденами і медалями, 223 з них визнані гідними звання Героя Радянського Союзу.
30 ВЕРЕСНЯ 2017 РОКУ.
Т Е Р М І Н И
проведення шкільних
учнівських олімпіад
кафедри історії
2017-2018 н.р.
ПРАВОЗНАВСТВО - 13 ЖОВТНЯ 2017 РОКУ
9-11 КЛАСИ.
ІСТОРІЯ - 18 ЖОВТНЯ 2017 РОКУ
7-11 КЛАСИ.
Завдання І етап ВУО Історія, право
1 жовтня, неділя
День ветерана
З метою посилення уваги до потреб і проблем старшого покоління, забезпечення належного та гідного соціального захисту ветеранів, при підтримці ініціативи громадських ветеранських організацій 24-го вересня 2004-го року Указом Президента України № 1135/2004 був встановлений національний український «День ветерана», який відзначається з тих часів щорічно 1-го жовтня.
У сучасному розумінні саме поняття «ветеран» не сильно відрізняється від тих уявлень, які вкладалися в це слово з найдавніших часів. Вперше ветеранами стали називатися якраз солдати і військовослужбовці, за плечима яких було більше 20-ти років вірної служби. Це сталося ще в античному Римі. Повага і шана до цих солдат з боку їх держави була така велика, що вони наділялися земельними ділянками або отримували солідну грошову винагороду, ставали повноправними римськими громадянами і звільнялися від всіляких повинностей.
У наші дні поняття «ветеран» було декілько розширене. Приміром, за даними проекту DilovaMova.com, 18-го січня 1974-го року в колишньому Радянському Союзі указом Президії Верховної Ради була заснована особлива відмінна і знакова Медаль - «Ветеран праці», якою нагороджувалися радянські трудящі за довголітню і сумлінну працю в найрізноманітніших областях народного господарства, науки і культури. Це було не просто визнання їх трудових заслуг, але і спроба певним чином відзначити їх старанність у матеріальному еквіваленті при призначенні пенсій по старості або за вислугу років.
Зараз у багатьох країнах світу державами та урядами встановлюється чітка стратегія в підтримці ветеранів та ветеранських організацій, що є по суті незамінним інститутом передового досвіду і традицій в найрізноманітніших напрямках економічного і суспільного життя всього суспільства.
У цей День ми приєднуємося до привітань на адресу тих людей, за плечима яких багаторічна і старанна праця, вірна служба, заслуги і досвід, який необхідний всім нам. Ви і досі потрібні нашому суспільству! Зі святом Вас, дорогі ветерани! Здоров’я Вам і благополуччя!
1 жовтня, неділя
Міжнародний день людей похилого віку
Людина, яка дожила до похилого віку, гідна поваги навіть тільки тому, що їй це по милості Божій вдалося. Далеко не всім дано таке величезне досягнення і благовоління відчути мудрість своїх років. Скидати з рахунків людину, яка досягла певного солідного віку абсолютно нелюдяно. Літній вік людини - зовсім не означає, що він вже на багато що не здатний, як раз навпаки, то що може літня людина, рідко здатний зробити більш молодий і мова зовсім не про сили і енергію, яка властива молодому поколінню, але про досвід і терпіння , наполегливість та здатность досягати поставлених завдань, ментальної гнучкості й толерантності, яка присутня в достатку у більшості літніх людей.
За матеріалами проекту DilovaMova.com, Міжнародний день людей похилого віку, що відзначається щорічно в усьому світі 1-го жовтня, виник з ініціативи Генеральної Асамблеї ООН 14-го грудня 1990-го року, резолюція № A/RES/45/106. До цього День людей солідного і поважного віку стали відзначати спочатку в Європі, потім свято було підхоплено Сполученими Штатами і до кінця 80-х років воно поширилося по всьому світу. Однак його остаточне офіційне затвердження на міжнародному рівні було викликано не тільки його популярністю. Одним дуже сумним фактором стало ще одна глобальна подія - зниження внесків в спеціальний Цільовий фонд з проблем старіння ООН, на тлі стрімкого старіння населення по всьому світу. Це зовсім не парадоксальне явище, але яскраво сигналізує про падіння моральних і культурних цінностей у нашому суспільстві.
У наймудрішою книзі на землі, в Біблії, Святому Писанні, відкрито говориться про те, що від нашого ставлення до наших батьків і матерів безпосередньо залежить наша власна тривалість життя на цій землі. Зневагою до проблем літніх людей ми сіємо свої власні майбутні проблеми. Генеральна Асамблея ООН закликає уряди і влади, громадські організації та бізнесструктури, а також всіх людей на землі звернути і зосередити свою увагу на сприянні у вирішенні проблем літнього покоління. Наше цивілізоване суспільство - це суспільство для всіх віків. Нашими спільними зусиллями цілком можливо забезпечити, не тільки щоб ми жили довше, але й щоб наше життя було більш якісним та повноцінним, різноманітним і приносило глибоке задоволення. З Міжнародним днем людей похилого віку!
1 жовтня, неділя
Український День вчителя
(День працівників освіти чи День освітянина)
«Професійне Міжнародне свято працівників освіти було засновано ЮНЕСКО в 1994 році. В Україні День працівників освіти згідно з Указом Президента від 11 вересня 1994 року відзначається в першу неділю жовтня »- інформує єдиний веб-портал органів виконавчої влади України.
Проте, багато громадян України, які отримали освіту в той час, коли країна входила як республіка до складу СРСР, пам’ятають святкові букети айстр і хризантем, які вручали за традицією або з щирою подякою викладачам в День учителя. Білі фартухи і сорочки одягали в кінці першого тижня жовтня за указом Президії Верховної Ради СРСР від 29 вересня 1965 року.
«День вчителя - свято, яке залишається з нами назавжди» - затверджує урядовий портал.
Сьогодні в незалежній Україні майже 860 тисяч педагогів, вихователів, майстрів виробничого навчання, науково-педагогічних працівників і управлінців. Вони навчають і виховують понад мільйон дошкільнят, навчають більше п’яти мільйонів школярів, викладають майбутню спеціальність майже трьом мільйонам студентів країни.
Зі святом Вас, шановні працівники освіти!
В 2017 році Український День вчителя (День працівників освіти чи День освітянина) припадає на 1 жовтня.
5 жовтня, четвер
Всесвітній День вчителя
День учителя - професійне свято всіх працівників сфери освіти - був заснований в 1994 році. Відзначається щорічно в ознаменування річниці підписання Рекомендації ЮНЕСКО та Міжнародної організації праці щодо становища вчителів (UNESCOPRESSE, vol.4, no.17, p.9).
Запитайте у будь-якого батька, що він вважає найважливішим елементом навчання своєї дитини, і він напевно відповість: гарні вчителі. Тільки під умілим керівництвом хороших вчителів учні можуть ефективно використовувати нові технології та нові знання, які стрімко розвиваються і стають пріоритетними в навчальному процесі.
Викладачі займають центральне місце в будь-якому процесі, спрямованому на підвищення освітнього рівня, від них залежить, щоб люди навчилися мирно жити разом, і щоб світ позбавився від дискримінації. Саме тоді, коли потреба у вчителях особливо велика, прикро, що багато країн відчувають їх нестачу.
Сьогодні, у Всесвітній день вчителя, ми пропонуємо батькам і всім громадянам на хвилину замислитися про те, як змінив їхнє життя гарний учитель, пам’ять про якого вони зберегли. Що було б зараз з вами, якби цей учитель не зустрівся на вашому шляху, якщо б у нього не було стимулу і він припинив працювати вчителем?
Саме така ситуація спостерігається зараз у великому числі як багатих, так і бідних країн: масовий відтік вчителів, викликаний такими факторами, як скорочення бюджету для державної служби, відсутність нормальних умов роботи, майбутній вихід на пенсію літніх вчителів, стрес, виснаження фізичних і духовних сил , і в багатьох громадах - значна кількість вчителів, які померли від ВІЛ / СНІДу.
В результаті ми є свідками кризи, викликаної браком вчительських кадрів - згідно з оцінками, до 2015 р. буде потрібно в цілому 35 млн. нових вчителів початкових шкіл, майже стільки ж, скільки зараз їх налічується в початкій освіті. Без цих вчителів ми не зможемо досягти цілей в галузі розвитку на порозі тисячоліття, про свою прихильність яким заявили країни світу, особливо цілей забезпечення загальної початкової освіти і викорінювання крайньої убогості, для досягнення яких освіта має настільки важливе значення.
Громадськість часто виявляє байдужість до цієї кризи, якій в цілому не приділяється достатньої уваги, помилково вважаючи, що вчителем може бути будь-яка людина, яка щось знає про дітей, і що завжди можна знайти велику кількість людей, яких можна швидко навчити професії вчителя. Керуючи роботою чотирьох установ системи Організації Об’єднаних Націй, які займаються багатьма аспектами освіти, ми можемо рішуче заявити, що без відповідної підготовки і підтримки навіть ми не вважаємо для себе можливим прийти в клас і організувати ефективне навчання.
7 жовтня, субота
День міста Запоріжжя
Запоріжжя відзначає день міста в 1-у суботу жовтня. Роком заснування міста деякі вважають 1770, коли тут була закладена Олександрівська фортеця - форпост в російсько-турецькій війні, яка переросла до 1806 року в місто Олександрівськ - повітове місто Катеринославської губернії. Однак деякі вчені пропонують вважати датою народження міста 1552 - дату спорудження Байдою-Вишневецьким фортеці на острові Хортиця, яку історики вважають прототипом Запорізької Січі - оплоту Запорізького козацтва.
У 1921 році Олександрівськ було перейменовано на Запоріжжя, а в 1923 місто стало центром щойно утвореного Запорізького округу. У 1939 році - обласним центром.
У місті проживають українці, росіяни, євреї, греки, вірмени, цигани.
Міста обласного значення Запорізької області: м. Мелітополь, м. Бердянськ, м. Токмак, м. Енергодар.
Міста районного значення: м. Василівка, м. Вільнянськ, м. Гуляйполе, м. Дніпрорудне, м. Кам’янка-Дніпровська, м. Молочанськ, м. Оріхів, м. Пологи, м. Приморськ.
В 2017 році День міста Запоріжжя припадає на 7 жовтня.
9 ЖОВТНЯ 2017 РОКУ.
Предмет
|
Кількість
|
1.
Історія
|
6
|
2.
Основи правознавства
|
2
|
11 ЖОВТНЯ 2017 РОКУ.
Оформлення заявки про проведення
олімпіади в школі:
Шановна Aдміністрація та Педагоги!
Інститут Розвитку Шкільної Освіти (ІРШО) організовує предметні олімпіади Олімпус для школярів на різному рівні знань. Олімпіади вносять різноманітність у систему занять, є цікавим доповненням при освоєнні освітніх програм, а також є зовнішнім джерелом оцінки рівня знань учнів.
Найближчі предметні оліпіади, на які ми ласкаво запрошуємо Ваших учнів, будуть проводитися з 13.11.2017 р. по 17.11.2017 р.
Нижче Ви зможете детально ознайомитися з інформацією щодо проведення олімпіади "Осіння сесія":
I. Загальні правила:
1. Олімпіади проводяться серед учнів 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11 класів.
2. Олімпіади будуть проведені у Ваших школах на базі матеріалів, розроблених педагогічним колективом Олімпуса. Бланки зі змістом тестів і бланки відповідей будуть надіслані заявленій школі до 10.11.2017 р.
3. Олімпіади є тестами багаторазового вибору, які складаються із 30 завдань. До кожного завдання в тестах буде запропоновано 4 варіанти відповідей, із яких правильним може бути один, кілька, всі, а може і не бути правильного варіанта. Учень також має можливість залишити питання без відповіді.
4. Pозклад олімпіад:
- 13.11.2017 р. – українська мова
- 13.11.2017 р. – фізика
- 14.11.2017 р. – українська література
- 14.11.2017 р. – біологія
- 15.11.2017 р. – математика
- 15.11.2017 р. – географія
- 16.11.2017 р. – історія
- 16.11.2017 р. – хімія
- 17.11.2017 р. – англійська мова
- 17.11.2017 р. – німецька мова
Час початку олімпіад визначає Педагог.
5. В тестах будуть завдання різної складності, тому всі учні зможуть випробувати свої сили.
6. Після проведення олімпіад (до 20.11.2017 р.) заповнені бланки відповідей разом із копією чека про оплату необхідно надіслати рекомендованим листом на адресу: ТзОВ ”Інститут Розвитку Шкільної Освіти”, вул. Торф'яна, буд. 7А, м. Львів, 79019, де вони будуть перевірені.
7. Організатор розпочинає надсилати школам результати та нагороди із 26.01.2018 р.
14 жовтня, субота
День Українського козацтва
Зародження і формування української народності відбулося в XII-XV ст. на основі південно-західної частини східнослов’янського населення, яке входило раніше до складу Київської Русі (IX-XII ст.). На основі давньоруської народності сформувалися три східнослов’янські народи - український, російський і білоруський. Починаючи з XIII століття українці зазнали угорського, литовського, польського та молдавського завоювань. З кінця XV століття почалися набіги з татарських ханів, що затвердилися в Північному Причорномор’ї, які супроводжувалися масовим полоном і викраденням українців.
У XVI-XVII ст. в ході боротьби з іноземними завойовниками українська народність істотно консолідувалася. Найважливішу роль зіграло при цьому виникнення особливих військових формувань - козацтва (XV століття), яке створило державу (XVI століття) зі своєрідним республіканським ладом - Запорізьку Січ, яка стала політичним оплотом українців.
З початку відродження козацтва на Україні президентом України були підписані укази: «Про координаційну раду Українського козацтва», «Про національну програму розвитку Українського козацтва на 2002-2005 роки.» І, звичайно ж, «Про день Українського козацтва».
Важко переоцінити роль козацтва в історії українського народу.
14 жовтня, субота
День захисника України
(День захисників Вітчизни)
Назва цього популярного в народі свята говорить сама за себе. Захист своєї Вітчизни від зазіхань з боку тих, хто час від часу намагається загрожувати державним засадам будь-якої країни - свята справа. Вона вимагає від людей сміливості, честі та відваги, дуже часто величезної самопожертви і колосальної самовіддачі.
Як свято, цей День прийшов на зміну не менш популярного колись всенародного Дня Червоної Армії. Радянська держава не «балувала» свій народ великою кількістю всіляких свят і пам’ятних дат. За великим рахунком керівництво намагалося обмежитися тільки специфічними святами, які ретельно намагалися пофарбувати в строгі політичні відтінки правлячої партії. Так було і з Днем Червоної Армії.
Характер загального народного свята, за даними проекту DilovaMova.com, цей День придбав, як День Народження Червоної Армії. Історично цьому передували події, що розгорнулися у палаючій бурі Першої Світової війни і революційних змін, які захлеснули відмираючу Російську Імперію. «Соціалістична вітчизна в небезпеці» - так було сформульовано опублікований 23-го лютого 1918-го року заклик Ради Народних Комісарів, датований 21-м лютого цього ж року. І дійсно, 18-го лютого 1918-го року турецькі та австро-німецькі війська, віроломно порушивши перемир’я, яку було укладено 15-го грудня 1917-го року з новою, тоді ще не цілком сприйманої всерйоз радянською владою, поспішили вторгнуться в Країну Рад. Була зроблена жорстка спроба окупації України, Прибалтики й Білорусії. Вже 21-го лютого німецькі війська, що складалися з 39-ти добре озброєних дивізій захопили Мінськ.
Без Армії, широкої народної підтримки і продуманої координації всіх зусиль було просто не можливо зберегти ні свої території, ні саму, нову соціалістичну державу. Захист Вітчизни - свята справа. Виснажений війнами і кривавим хаосом народ піднявся, знайшов у собі сили і встав на захист своєї Батьківщини. Супротивник був відкинутий.
Починаючи з 23-го лютого 1923-го за наказом чинної Реввійськради юної радянської держави щорічно стало проводитися свято Дня Червоної Армії. Після Другої Світової війни, в 1946-му році свято набуло нову назву - «День Радянської Армії і Військово-Морського Флоту».
Це був один з найулюбленіших і шанованих у народі свят. Народна самосвідомість завжди прагнула до підтримки добрих ініціатив, та вшанування захисників Вітчизни для народу стало однією з гарних славних традицій. Навіть нові реалії і розпад Могутньї Радянської держави не перекреслили цих традицій.
В наші дні День захисника Вітчизни зберігся в Росії, Киргизії і Придністров’ї, в Україні та Білорусії. У Російській Федерації цей День був закріплений у відповідності з новим законодавством, починаючи з 1995-го року. За рішенням Державної Думи Росії з 2002-го року це свято стало неробочим днем. З 2011-го року в Трудовий кодекс Російської Федерації були офіційно внесені відповідні зміни і навіть попередній робочий день 22-е лютого став на годину коротше. В Україні День захисників Вітчизни закріплений на підставі Указу Президента незалежної України № 202/99 від 23-го лютого 1999-го року в переліку пам’ятних дат і професійних свят.
Однак останні події початку 2014-го року і неоголошена війна Росії проти України змусили переглянути багато поглядів українського суспільства. Відповідно до Указу Президента України № 806/2014 від 14-го жовтня 2014-го року в Україні, з метою вшанування мужності і героїзму захисників незалежності і територіальної цілісності України, військових традицій та перемог українського народу, сприяння подальшому зміцненню патріотичного духу в суспільстві і на підтримку ініціативи громадськості, встановлено нове свято - «День захисника України», яке тепер відзначається щорічно 14-го жовтня, в день одного з великих православних свят запорізьких козаків - «Козацька Покрова» («Покров Пресвятої Богородиці»). Цим же Указом визнається таким, що втратив чинність попередній Указ Президента України від 23-го лютого 1999-го №202.
З 5-го березня 2015-го року День захисника України став неробочим днем. За відповідні зміни до статті 73 Кодексу законів про працю України №2187 в цілому проголосували 244 народних депутата Верховної Ради України.
У цей День ми приєднуємося до привітань на адресу всіх захисників нашої Вітчизни! Бажаємо їм благополуччя і сил, здоров’я і щастя! Мирного неба і смачного хліба! Зі святом Вас дорогі наші захисники!
16 жовтня, понеділок
Козацтву бути
Шануємося браття, бо ми цього варті! Дані та згадки про українське козацтво з минулих літописів говорять про те, що це не просто якесь войовниче об’єднання, офіційно зареєстроване на землях українських з незапам’ятних часів, це і військове мистецтво і суспільний устрій. Його роль в історії України одна з ключових, т.к. з цим явищем зв’язується в історії України і культурна традиція, і господарська діяльність, звичаї та побут, судочинство і духовні цінності та.ін. Одним з численних моментів, підтверджуючих все це згадане, є і "Указ про відродження козацтва", який був виданий 16-го жовтня 1918 го року. Його автором виступив український гетьман Павло Скоропадський, професійний військовий і колишній російський генерал, а після революції 1917-го року і один з яскравих політичних діячів землі української, праправнук брата гетьмана Івана Скоропадського.
18 жовтня, середа
Україна увійшла до Ради Європи
В цей день в 1995-му році наша суверенна держава Україна офіційно увійшла до Ради Європи.
Рада Європи - міжнародна організація, яка сприяє співробітництву між усіма країнами Європи в області стандартів права, прав людини, демократичного розвитку, законності та культурної взаємодії. Будучи заснованим в 1949 році, Рада Європи є найстарішою в Європі міжнародною організацією. До його складу входять 47 держав, в яких проживають більше 800 млн. Людина, і Рада Європи є повністю самостійною організацією, яка не входить в систему Європейського союзу, що об’єднує тільки 28 держав. На відміну від Євросоюзу, Рада Європи не може видавати обов’язкові закони, однак ці дві міжнародні організації мають деякі загальні символічні атрибути, наприклад, гімн і прапор.
Найбільш відомими органами Ради Європи є Європейський суд з прав людини, який діє відповідно до Європейської конвенцією про захист прав людини та основних свобод, і Комісія Європейської фармакопеї.
Одним з найбільш значних досягнень Ради Європи вважається розробка і прийняття Європейської конвенції про захист прав людини та основних свобод.
Запрошення для участі у міському проекті.
Міський проект
"Наукова підтримка інновацій"
Шановна (-ий) колего!
Повідомляємо, що міський комплексний практикум з для вчителів істоорії
відбудеться 31.10. 2017 0 10-00 в ЗНУ.
Програма семінару додається.
Модератор проекту Олійник Ірина Володимирівна.
Проект
«Наукова підтримка
інновацій»
в освітній системі
м. Запоріжжя
І частина
ПРОГРАМА
Практикуму для вчителів
історії навчальних закладів м. Запоріжжя
«Особливості підготовки
учнів до ЗНО з історії в 2018 році»
31 жовтня 2017 року
9.00-10.00
|
реєстрація, хол 2 поверху 5 корпусу ЗНУ
|
10.00-10.30
|
кава-брейк
|
10.30-11.30
|
пленарне засідання, панельна
дискусія актовий зал 5 корпусу ЗНУ
|
УРОЧИСТЕ ВІДКРИТТЯ
Микола Фролов – ректор
Запорізького національного університету, доктор історичних наук, професор
Геннадій Васильчук – проектор з наукової роботи і міжнародного співробітництва Запорізького
національного університету, доктор історичних наук, професор
Володимир Мільчев – декан історичного факультету Запорізького
національного університету доктор історичних наук, професор,
Максим Лепський, декан факультету соціології
та управління Запорізького національного університету, доктор
філософських наук, професор
Ольга Маклюк– завідувач кафедри всесвітньої історії та міжнародних
відносин Запорізького національного університету, кандидат
історичних наук, доцент, член Запорізького обласного
товариства дослідників історії і культури Центральної та Східної Європи.
Станіслав Черкасов – голова Запорізького
обласного товариства дослідників історії і культури Центральної та Східної Європи,
доцент кафедри всесвітньої
історії та міжнародних відносин Запорізького
національного університету, кандидат історичних наук
|
|
Федір Турченко – завідувач кафедри новітньої історії України, доктор
історичних наук, професор
Максим Лепський – декан факультету соціології
та управління Запорізького національного університету, доктор
філософських наук, професор
|
|
11.30-12.00
|
кава-брейк– (ауд. 304 5 корпус ЗНУ).
|
ІІ частина
ПРОГРАМА
тренінгу для вчителів
історії навчальних закладів м. Запоріжжя
«Інформаційна війна у
сучасному медіа просторі: регіональний вимір та досвід антипропаганди для
молоді»
12.00-13.30
|
майстер-класи
для викладачів (5й корпус ЗНУ,
ауд. 326, 307, 313)
|
Круглі столи і тренінги
|
Модератори/ Тренера:
Ольга Маклюк – завідувач кафедри
всесвітньої історії та міжнародних відносин Запорізького
національного університету, кандидат історичних наук, доцент, член Запорізького обласного товариства дослідників історії і культури Центральної
та Східної Європи.
Станіслав Черкасов – кандидат історичних наук, доцент кафедри всесвітньої
історії та міжнародних відносин Запорізького
національного університету, голова Запорізького
обласного товариства дослідників історії і культури Центральної та Східної Європи.
Олександр Давлетов – кандидат
історичних наук, професор кафедри всесвітньої історії та міжнародних відносин Запорізького
національного університету, член Запорізького обласного
товариства дослідників історії і культури Центральної та Східної Європи.
Сергій Білоножко – кандидат
історичних наук, доцент кафедри всесвітньої історії та міжнародних відносин Запорізького
національного університету, член Запорізького обласного
товариства дослідників історії і культури Центральної та Східної Європи.
13.30- 14.00
|
перерва на обід
|
14.00-15.00
|
Вручення сертифікатів учасникам тренінгів та майстер-класів (актовий зал 5 корп.) ЗНУ
|
15.00-17.00 – від’їзд учасників.
24 ЖОВТНЯ 2017 РОКУ
Міжнародний день Організації Об’єднаних Націй (День ООН)
День ООН - це день народження Організації Об’єднаних Націй. Відзначається щорічно відповідно до рішення Генеральної Асамблеї ООН A/RES/2782 (XXVІ).
24 жовтня 1945 року, після того, як більшість держав-засновників ратифікували договір про створення всесвітнього органа, була офіційно створена Організація Об’єднаних Націй. У 1971 році Генеральна Асамблея Організації Об’єднаних Націй прийняла резолюцію, в якій вона рекомендувала державам-членам відзначати цей день як державне свято. Традиційно в цей день у всьому світі проводяться зустрічі, дискусії та виставки, присвячені цілям Організації та її досягненням.
За словами Генерального секретаря, в будь-якому куточку світу Організація Об’єднаних Націй є живим втіленням надії.
Організація Об’єднаних Націй живе в серці і свідомості кожного громадянина як організація, здатна покласти край насильству і укоренити терпимість, сприяти розвитку і забезпечити рівність, захистити права людини і зменшити масштаби бідності. Працюючи на повну силу, Організація Об’єднаних Націй може сприяти здійсненню цих високих сподівань людства.
Святкування Дня Організації Об’єднаних Націй є ствердженням нашої віри в ці сподівання людства.
Традиційно в День Організації Об’єднаних Націй в залі Генеральної Асамблеї проводиться міжнародний концерт. Іноді влаштовуються спеціальні заходи, на яких Організація Об’єднаних Націй за допомогою електронних засобів комунікації зв’язується з різними містами світу.
24 жовтня, вівторок
Тиждень роззброєння (24-30 жовтня)
Тиждень роззброєння проходить кожен рік з 24 по 30 жовтня.
Щорічне проведення Тижня роззброєння, що починається в день річниці заснування Організації Об’єднаних Націй, передбачено в Заключному документі спеціальної сесії Генеральної Асамблеї 1978 року, присвяченій роззброєнню.
Державам пропонувалося висунути на перший план питання про небезпеку гонки озброєнь, пропагувати необхідність її припинення і сприяти підвищенню розуміння громадськістю невідкладних завдань в галузі роззброєння.
У 1995 році Асамблея запропонувала урядам, а також неурядовим організаціям продовжувати брати активну участь у Тижні роззброєння.
Асамблея запропонувала Генеральному секретареві продовжувати як можна ширше використовувати інформаційні органи Організації Об’єднаних Націй для сприяння кращому розумінню світовою громадськістю проблем роззброєння і цілей Тижня.
28 жовтня, субота
День визволення України від фашистських загарбників
Друга світова війна принесла з собою таку безліч трагедій, віроломства і зруйнованих доль, що до цих пір все людство із сумом і гіркотою згадує про ті далекі події, які торкнулися практично всіх на нашій спільній землі. Є суд історії. Вже майже досконально вивчені всі масштаби цієї згубної війни. Її причини, її наслідки. Перемога. Це була перемога зі сльозами на очах. Це були сльози радості і одночасно сльози горя. Це не можна описати простими словами. Складні формулювання так само не підійдуть. Не можна висловити те, що відчували наші батьки і діди, матері і бабусі, на очах яких відбувався весь жах однієї з найкривавіших воєн на нашій планеті. Не можна висловити, але ми і не маємо права забути те, що розповідали нам свідки, які так чи інакше брали участь в цьому. Інакше це може повторитися. І ми говоримо: «Ні хто не забутий!», «Ні що не забуто!». Будемо пам’ятати і навчимо своїх нащадків!
З метою закріпити й увіковічити історичну пам’ять написано і пишуться маса книг, документальна і художня література. Відзнято безліч відеоматеріалу. Все це доступно, лише уходять справжні свідки тих давніх подій, які назавжди змінили світ. Ми не будемо забувати їх свідоцтва!
У нашому календарі є не мало дат, які нагадують нам про ті далекі роки. Кожне наше місто чи містечко, регіон мають пам’ять про цю страшну війну. День визволення України від фашистських загарбників відзначається 28-го жовтня. Це був кульмінаційний результат ряду наступальних операцій, найбільш значимі з яких: Донбаська - з 13-го серпня по 22-е вересня 1943-го року, Корсунь-Шевченківська операція - з 24-го грудня 1943-го по 17-е лютого 1944 - го року, Львівсько-Сандомирська - з 13-го липня по 29-е серпня 1944-го року і заключна Східно-Карпатська операція, яка була розпочата військами і з’єднаннями радянської армії з 8-го вересня 1944-го року і призвела до остаточного звільнення та вигнання останніх гітлерівських загарбників з території України 28-го жовтня 1944-го року.
До кінця війни залишалося ще пів року. Будемо пам’ятати!
День визволення України від фашистських загарбників був вписаний тоді до національного календаря сучасної України. Це відобразилося, за даними проекту DilovaMova.com, і в Указі Президента незалежної України № 836 від 20-го жовтня 2009-го року.
Будемо пам’ятати і не забувати! У цей День ми приєднуємося до вшанування всіх, хто забезпечив це звільнення! Добра пам’ять про вас завжди буде жити в наших серцях.
З Днем визволення України!
31 ЖОВТНЯ 2017 РОКУ.
МАЙСТЕР-КЛАСИ
НА БАЗІ ЗНУ
ДЛЯ ВИКЛАДАЧІВ ШКІЛ
МІСТА ЗАПОРІЖЖЯ
НА БАЗІ ЗНУ
(історічного факультету)
https://www.znu.edu.ua/rus/university/departments/history
Участь у майстер-класах
вчителя історії
Костіной Т.А.
1 листопада, середа
День народження Європейського союзу (Дата заснування ЄС)
Європейський союз - напевно найбільш природне сучасне економіко-геополітичне об’єднання на сьогоднішній день, яке представлене більш ніж пів мільярдом її жителів і наближаючийся до чверті в світовому валовому внутрішньому продукті частини економіки. Утворився на основі підписаного 7-го лютого 1992-го року Маастрихтського договору, який набув чинності 1-го листопада 1993- го року. Цьому передувала величезна робота, що почалася ще з 1951-го року, коли в Парижі було підписано договір про створення Європейського об’єднання вугілля і сталі. Європейський союз - це унікальне утворення націлене насамперед на ефективну регіональну інтеграцію. Загальні стандарти і основні цінності, якість і повага до прав людини, єдина, монолітна, але гнучка політика, питання колективної безпеки, роблять єврозону найбільш надійним партнером як для найближчих сусідів, так і для всіх інших країн світу.
Станом на 2014-й рік Європейський союз представлений 28-ма державами, серед яких: Австрія, Бельгія, Болгарія, Великобританія, Угорщина, Німеччина, Греція, Данія, Ірландія, Іспанія, Італія, Кіпр, Латвія, Литва, Люксембург, Мальта, Нідерланди, Польща, Португалія, Румунія, Словаччина, Словенія, Фінляндія, Франція, Хорватія, Чехія, Швеція та Естонія.
В цей День ми приєднуємося до привітань і поздоровлень на адресу всіх представників ЄС, бажаємо їм стійкості, зростання суспільного, економічного і політичного добробуту, яскравих перемог і мирного неба! З днем народження Європейського союзу!
2 листопада 2017 року
на базі ЗНВК "Вибір"
відбулося засідання
"історичного клубу"
РМО вчителів історії.
Вчителі історії В.С. Александрова та С.В. Бережок
провели лекторій та практичне заняття
з теми
"Реалізація компетентнісного потенціалу предмета
"Історія" згідно нових державних стандартів"
та поділилися своїм досвідом з колегами
Шевченківського району.
У засіданні прийняла участь
вчитель історії ЗЗШ №65
Костіна Т.А.
6 листопада, понеділок
Міжнародний день запобігання експлуатації навколишнього середовища під час війни та збройних конфліктів
5 листопада 2001 року Генеральна Асамблея оголосила 6 листопада кожного року Міжнародним днем запобігання експлуатації навколишнього середовища під час війни та збройних конфліктів. Відзначається щорічно відповідно до рішення Генеральної Асамблеї ООН A/RES/56/4. Приймаючи це рішення, вона враховувала, що шкода, заподіяна навколишньому середовищу під час збройних конфліктів, призводить до погіршення стану екосистем та природних ресурсів на тривалий період після припинення конфліктів і часто торкається не тільки однієї держави і не тільки нинішнього покоління.
Війна, якими б не були її причини, приносить невимовні жахи для цивільного населення і може протягом лічених хвилин знищити те, що іноді було створено цілими поколіннями. Крім людських страждань, що завдає війна, вона також веде до руйнування навколишнього середовища.
9 листопада, четвер
День української писемності та мови
Це свято було встановлено Указом президента України від 6-го листопаду 1997-го № 1241/97 і відзначається щороку на честь українського літописця Нестора - послідовника творців слов’янської писемності Кирила та Мефодія. Дослідники вважають, що саме з преподобного Нестора-літописця і починається писемна українська мова.
9 листопада, четвер
Міжнародний день боротьби проти фашизму, расизму та антисемітизму
9 листопада - Міжнародний день боротьби проти фашизму, расизму і антисемітизму. В ніч з 9 на 10 листопада 1938 року почався масовий єврейський погром у Німеччині, що отримав назву «Кришталевої Ночі», або «Ночі розбитих вітрин». «Кришталева ніч» або «ніч розбитих вітрин» в 1938 році поклала початок Холокосту - масовому насильству стосовно єврейського народу, яке призвело до загибелі близько 6 000 000 євреїв. Тому, розповідаючи про злочини нацизму, ми попереджаємо сьогоднішню молодь про те, яким може стати майбутнє, якщо ми вчасно не скажемо «Ніколи знову!» у відповідь тим, хто пропонує обмежити права однієї групи людей тільки тому, що вони не такі, як ми.
20 листопада, понеділок
Всесвітній день дитини
Людство зобов’язане дати дитині найкраще - Декларація ООН про права дитини. У всьому світі, в середньому жінка народжує приблизно 6,89 дітей. Найвищий рівень народжуваності в Нігері, де жінки народжують в середньому 7,58 дітей. Найнижчий в Сінгапурі - 0,8 дитини на одну жінку.
Яка б не була розумна і талановита дитина, вона все ж потребує дорослу опіку й увагу, турботу, любов, захист і постійну підтримку. Ми люди і зовсім нелюдяно відмовляти нашим дітям у всьому цьому, особливо враховуючи ті реалії, які вперто супроводжують нас у нашому непростому світі.
Свято - Всесвітній день дитини виникло в середині минулого століття, а саме в 1954-му році, коли Генеральна Асамблея Організації Об’єднаних Націй затвердила свою резолюцію № 836 (IX), рекомендувавши всім країнам відзначати цей день, починаючи з 1956-го року. За даними проекту DilovaMova.com, спочатку дата святкування Дня дитини рекомендувалася виключно на розсуд кожної держави, яка визнає для себе доцільним відзначати цей день. Так, у колишньому СРСР, а зараз і в багатьох суверенних державах, виник Міжнародний день захисту дітей, який відзначається 1-го червня. Пізніше, 20-го листопада 1959-го року прийняли «Декларацію прав дитини». Потім, в 1989-му році, також 20-го листопада всесвітнім співтовариством була прийнята «Конвенція прав дитини» та питання з єдиної для всіх датою святкування цього дня було вирішено само собою. Тепер в офіційних документах всесвітньої організації об’єднаних націй фігурує саме ця дата.
Метою святкування Всесвітнього дня дитини є привернення уваги широкої громадськості, організацій та урядових установ до питань, спрямованим на практичну реалізацію заходів щодо забезпечення благополуччя дітей в усьому світі. Відзначається щорічно відповідно до рішення Генеральної Асамблеї ООН A/RES/836 (ІХ). Актуальність проблем дитинства залишається високою, на жаль і до цього дня. Численні заходи та дії, навіть на законодавчому рівні, не в змозі повністю вирішити весь комплекс цих проблем, так як вони лежать швидше в моральній площині людського світогляду. Однак завдяки постійним загальним зусилям і заходам, що вживаються, йде успішне сприяння підвищенню активності у вирішенні безлічі з існуючих і виникаючих проблем нашого підростаючого покоління.
Дуже характерно, що саме у 20-е листопада відзначають своє професійне свято «День педіатра» і дитячі лікарі, які поклали на себе вирішення проблем здоров’я наших дітей.
У Всесвітній день дитини ми приєднуємося до цієї славної ініціативи і вітаємо всіх наших дітей! Вітаємо всіх, хто своєю працею і своєю наполегливістю зміцнює благополуччя підростаючого покоління, сприяє розвитку здорових стосунків і взаєморозуміння в цьому юному середовищі! Зі святом Вас, і нехай цей день залишить у Вас тільки приємні спогади!
25 листопада, субота
День пам’яті жертв голодомору
Цей День щорічно відзначається в Україні в четверту суботу листопада.
Президент України, підтримавши ініціативу громадських організацій, міністерства культури і мистецтв, Державного комітету у справах релігій, Державного комітету телебачення і радіомовлення, ухвалив встановити в країні День пам’яті жертв голодомору і політичних репресій. Заходи, присвячені цьому дню, щорічно проходять в четверту суботу листопада.
Спочатку Указом президента України від 26 листопада 1998 року остання субота листопада оголошувалась Днем пам’яті жертв голодомору, потім Указом від 31 жовтня 2000 року цей день став іменуватися Днем пам’яті жертв голодомору і політичних репресій. У 2007-му році, згідно Указу Президента України № 431/2007 від 21-го травня 2007-го року, в назву цього пам’ятного Дня були внесені зміни: "Внести до Указу Президента України от 26 листопада 1998 року N 1310 (1310/98 ) "Про встановлення Дня памяті жертв Голодоморів та політічніх репресій" (в редакції Указа від 15 липня 2004 року № 797 (797/2004) зміни, віключівші у назві та тексті слова "та політічніх репресій".
Зараз День пам’яті жертв голодомору щорічно відзначається в четверту суботу листопада.
В 2017 році День пам’яті жертв голодомору припадає на 25 листопада.
ГОЛОДОМОР В УКРАЇНІ
1932-1933 РОКИ.
1932-1933 РОКИ.
Факти про голодомор в Україні 32-33 років, про страшну сторінку в історії українського народу ви дізнаєтесь в цій статті. Цікаві факти про голодомор Кожен українець знає, що голодомор в Україні був штучним, що продукти в людей відбирали силою. І тривало це жахіття — 17 місяців… за цей час загинуло близько 4 млн чоловік (за деякими оцінками 12 млн).
Середня тривалість життя українців 1933 р. становила 7,3 року в чоловіків і 10,9 – у жінок.
Навесні 1933-го від голоду вмирали:
17 людей щохвилини,
1000 – щогодини,
майже 25 тисяч – щодня.
1. Кількість жертв голодомору Скільки людей загинуло від голодомору 1932-1933 років важко сказати, адже СРСР знищували сліди своєї жорстокої політики проти українців. Архівні дані про загиблих в цей період часу були або знищені або сфальсифіковані. Загиблим в результаті голоду в мартиролог масово приписували смерть від серцевих хвороб, або від будь-яких інших, не пов’язаних з виснаженням організму. Вже зараз знаходять свідоцтва про смерть людей, де вказана неймовірна причина смерті «українець»… В цей час гинули цілі сім’ї людей, які на той час були в основному багатодітні (в багатьох було по 10 дітей). Українські історики називають різну кількість жертв Голодомору. При цьому прийнято враховувати і потенційна кількість не народжених українців. У цьому випадку цифра сягає 12 мільйонів чоловік. Безпосередньо в період 1932-1933 років загинуло від 4 до 8 мільйонів чоловік.
2. Загинуло більше людей, ніж на війні У мирні 1932-33 роки українців загинуло більше, ніж у Другій світовій війні (близько 5 мільйонів цивільного населення).
3. Обгороджували і відбирали Організатори та виконавці масового вбивства голодом у 1932-1933 роках відбирали у селян урожай і худобу, без яких люди не могли вижити. Дійшло навіть до того, що селянам забороняли покидати місце проживання. Всі дороги до міст були перекриті. Воєнізовані формування оточували населені пункти, затримували або розстрілювали всіх, хто намагався врятуватися від голодної смерті.
4. Сотні тисяч загиблих дітей.
Більшість загиблих від голодомору — діти! Українці віком від 6 місяців до 17 років становили близько половини всіх жертв Голодомору.
5. «Закон про п’ять колосків» 7 серпня 1932 року з’явилася постанова ВЦВК і РНК СРСР «Про охорону майна державних підприємств, колгоспів і кооперативів та про зміцнення суспільної (соціалістичної) власності», відома під назвою «Закон про п’ять колосків». Розкрадання майна колгоспів каралося розстрілом, за «пом’якшуючих обставин» — позбавленням волі на строк не менше 10 років. «Законом про п’ять колосків» фактично людям було заборонено володіння їжею. За перший рік дії нового закону за ним засудили 150 000 осіб.
6. Як вижити? Що їли українці щоб вижити під час голодомору? Голод змусив українських селян порушити найсуворіше харчове табу в традиційному харчуванні — вживання м’яса здохлих тварин. Не дотримувались і деяких інших раціональних та ірраціональних заборон. Люди ловили котів та собак, ловили журавлів, лелек, чапель, яких в Україні здавна оберігали, а їхні гнізда ніколи не руйнували. Відомі факти, коли голодні люди, доведені до відчаю, божеволіли й вдавались до канібалізму. Люди їли «хліб», «оладки» і «кашу», зроблені з кропиви та іншого бур’яну. Споживали навіть кінський гній, оскільки там виявлялись цілі зерна пшениці. Видобували з-під снігу жолуді, з яких пекли замінник хліба, іноді додаючи трохи висівок чи картопляних лушпайок. Але згодом радянська влада прийняла закон, згідно з яким було заборонено збирати жолуді, ягоди, груші… Селяни стали споживати мишей, ховрахів, кротів, щурів, їжаків, жаб,птахів, збирали різні личинки, розкопували дощових черв’яків та інших хробаків. Ночами ходили на скотомогильник «викопувати коней, телят, що за день із ферми привезли». «Видирали з гнізд галок і варили з них суп, а то і так їли. На болоті ловили жаб». Їли шкури тварин. Мололи на борошно кістки, підошви із взуття, шкіряні паски, кирзові чоботи і варили з них суп. Готували їжу не тільки з листя дерев, а й з кори. Проте такі сурогатні страви погіршували самопочуття людей, викликали захворювання на різні кишкові хвороби й призводили до смерті. Інформація про отруєння селян надходила звідусіль. Але місцева влада не надавала цьому жодної уваги
7. Голодомору — акт геноциду українського народу Факт політично організованого Голодомору в Україні визнаний в більш ніж ста державах світу. У 1988 році Конгрес США офіційно визнав Голодомор 1932-33 рр. актом геноциду проти українського народу. Але незважаючи на це, Верховна Рада України лише 28 листопада 2006 р. визнала Голодомор 1932-33 рр. актом геноциду проти українського народу, свідомо організованим сталінським режимом. Чому світ раніше визнав Голодомор актом геноциду, ніж Україна? Мабуть для влади це питання не першочергове… Цікаві факти про голодомор в Україні вражають кожного, адже те що довелося пережити людям в цей час схоже на фільм жахів.
10 фактів про Голодомор
На думку більшості істориків, причиною виникнення в Україні та інших частинах СРСР голоду 1932-33 років стала примусова і репресивна для селян політика хлібозаготівлі, яку провадила комуністична влада.
Від голоду в Україні, відомого як Голодомор, померло, за уточненими даними, від 3 до 3,5 мільйона людей. Кількість жертв у всьому Союзі оцінюють до семи мільйонів.
Понад 20 країн визнали голод в Україні 1932-33 рр. геноцидом української нації. Однак це питання досі викликає запеклі дискусії серед істориків та політиків.
1. Геноцид
2006 року Верховна Рада офіційно визнала Голодомор 1932-33 років геноцидом українського народу. За законом, публічне заперечення Голодомору вважається протиправним, але покарання за такі дії не уточнюється.
Однак серед істориків та політиків немає єдиної думки щодо того, чи можна вважати Голодомор геноцидом у юридичному значенні цього слова, закріпленому в Конвенції ООН про запобігання злочину геноциду і покарання за нього.
При цьому "батько Конвенції про геноцид", доктор Рафаель Лемкін, який власне і вигадав цей термін, у 1953 році сказав, що "винищення української нації" - це "класичний приклад геноциду".
У 2010 році президент України Віктор Янукович, виступаючи у Стасбурзі в ПАРЄ, заявив, що "визнавати Голодомор як факт геноциду щодо того чи іншого народу, ми вважаємо, буде неправильно, несправедливо". За його словами, це була спільна трагедія держав, що входили до складу СРСР.
Такої ж думки дотримується і російський уряд.
Голодомор визнали геноцидом українців 23 держави: Австралія, Андорра, Аргентина, Бразилія, Грузія, Еквадор, Естонія, Іспанія, Італія, Канада, Колумбія, Латвія, Литва, Мексика, Парагвай, Перу, Польща, Словаччина, США, Угорщина, Чехія, Чилі, а також Ватикан як окрема держава.
Однак слова "геноцид" немає в документах ООН, ЮНЕСКО і ПАРЄ, присвячених Голодомору.
У резолюції Європарламенту від 2008 року Голодомор названо "жахливим злочином проти народу України та людяності". Документ також містить посилання на Конвенцію ООН про геноцид.
Як показує дослідження Київського міжнародного інституту соціології, станом на листопад 2007 року майже дві третини опитаних українців підтримували визнання Голодомору актом геноциду українського народу.
Проти цього висловилися 22% опитаних.
2. Кількість жертв
Ще один камінь спотикання серед дослідників проблеми – кількість жертв Голодомору.
Це число вираховують, порівнюючи смертність у охоплених голодом регіонах з нормальним рівнем смертності.
Через брак достовірних демографічних даних того періоду чисельність втрат серед українців оцінюють дуже по-різному: від 1,8 до 7,5 і навіть 10 млн.
Однак більшість фахівців нині сходяться на думці, що прямих жертв Голоду було 3-3,5 млн.
За підрахунками Інституту демографії та соціальних досліджень НАНУ, їх було 3,2 млн.
У рішенні Київського апеляційного суду щодо винуватців Голодомору вказано число 3,9 млн.
"Президент Віктор Ющенко зробив своїй країні ведмежу послугу, заявивши про 10 мільйонів смертей і втричі завищивши кількість убитих українців", - написав американський історик Тімоті Снайдер.
З тим, що дані екс-президента перебільшені, погодилися Стівен Дж. Віткрофт, Станіслав Кульчицький, Людмила Гриневич та інші дослідники цієї теми.
Серед дослідників також немає єдиної думки щодо загальної кількості смертей від голоду в СРСР у 1932-33 рр. Деякі іноземні історики говорять про 5,5-8 мільйонів загиблих, стверджуючи, що більше половини з них були українцями.
За підрахунками Снайдера, серед мільйона жертв на території Російської РСР близько 200 000 були етнічними українцями.
В Україні ведуть Єдиний реєстр жертв Голодомору.
3. Географія голоду
У 1932-33 роках масовий голод був також на Поволжі і Кубані (де жило багато етнічних українців), у Білорусі, на Південному Уралі, в Західному Сибіру і Казахстані.
Найбільше українців загинули у сучасних Харківській, Київській, Полтавській, Сумській, Черкаській, Дніпропетровській, Житомирській, Вінницькій, Чернігівській, Одеській областях та в Молдові, яка тоді була складом УРСР.
Близько 81% загиблих від голоду в Україні були українцями, 4,5% - росіянами, 1,4% - євреями та 1,1% - поляками. Серед жертв було також багато білорусів, болгар та угорців.
Дослідники відзначають, що розподіл жертв Голодомору за національністю відповідає національному розподілу сільського населення України.
"Вивчаючи дані РАГСів про національну приналежність померлих, ми бачимо, що в Україні люди гинули за ознакою місця проживання, а не національності. Невисока питома вага загиблих росіян і євреїв у їхній загальній кількості, оскільки вони жили переважно в містах, де функціонувала карточна система забезпечення продовольством", - пише історик Станіслав Кульчицький.
4. Де не було Голодомору?
За даними Станіслава Кульчицького, восени 1932 року в Україні було майже 25 000 колгоспів, яким влада висунула завищені плани хлібозаготівлі.
Попри це, 1500 колективних господарств зуміли виконати ці плани і не потрапили під каральні санкції, тому смертельного голоду на їхніх територіях не було.
5. Дюранті і перша згадка в пресі
Першим про голод в СРСР повідомив англійський журналіст Малкольм Маґерідж у грудні 1933 року, пише дослідник Станіслав Кульчицький. У трьох статтях в газеті Manchester Guardian журналіст описав свої гнітючі враження від поїздок Україною та Кубанню, розповівши про голод серед селян.
Маґерідж засвідчив масову загибель селян, однак не назвав конкретних цифр.
Після першої ж його статті радянська влада заборонила іноземним журналістам їздити по вражених голодом територіях країни.
У березні сенсаційні відкриття Маґеріджа спробував заперечити кореспондент "Нью-Йорк Таймс" у Москві Волтер Дюранті. Його замітка називалася: "Росіяни голодують, але не вмирають від голоду".
Коли про проблему почали писати інші американські газети, Дюранті підтвердив факт масових смертей від голоду.
Дюранті відомий також тим, що єдиний з іноземних журналістів взяв інтерв’ю в Йосипа Сталіна та отримав Пуліцерівську премію за свою діяльність. В Україні деякі активісти вимагали, щоб Пуліцерівський комітет посмертно відібрав у Дюранті цю престижну журналістську нагороду, однак цього не відбулося.
6. Офіційне визнання
Саме слово "Голодомор" вперше з'явилося в друкованих працях українських емігрантів у Канаді та США в 1978 році. У СРСР на той час історикам дозволяли лише говорити про "труднощі з продовольством", але не про голод.
Із вуст партійного високопосадовця слово "Голодомор" вперше прозвучало в грудні 1987 року. Тоді перший секретар ЦК КПРС Володимир Шербицький, виступаючи на урочистостях з нагоди 70-ліття УРСР, визнав факт голоду 1932-33 рр.
Коли про цю тему почали дискутувати дедалі відвертіше, у 1990 році ЦК Компартії України дозволив публікацію книжки "Голод 1932-1933 рр. в Україні: очима істориків, мовою документів".
За словами Станіслава Кульчицького, справжній тираж видання був усього 2,5 тис. примірників і воно стала бібліотечним раритетом.
У 2006 році, за часів президента Ющенка, СБУ розсекретила понад 5 тисяч сторінок державних архівів про Голодомор.
7. Натуральні штрафи
У селян, які не вкладалися в плани хлібозаготівель і боргували державі зерно, конфісковували будь-яке інше продовольство. Воно не зараховувалося як сплата боргу і було лише каральним заходом. Політика натуральних штрафів мала змусити селян здати державі начебто приховане від неї зерно, якого насправді не було.
Спочатку каральним органам дозволяли відбирати лише м'ясо, сало і картоплю, однак згодом вони взялися і за інші продукти тривалого зберігання.
Федір Коваленко з села Лютенька Гадяцького району на Полтавщині розповідав: "У листопаді і грудні 1932 року забрали все зерно, картоплю, все забрали, навіть квасолю, і все те, що було на горищі. Такі дрібні були сушені груші, яблука, вишні – все забрали".
87-річна Ніна Карпенко з села Мацківці, Лубенського району Полтавщини, розповідає, що в селі досі пам'ятають людей, які від імені влади відбирали в своїх сусідів харчі.
У грудні 1932 року другий генсек ЦК КП(б)У Станіслав Косіор доповідав Сталіну: "Найбільший результат дає застосування натурштрафів. За корову і свиню нині колгоспник і навіть одноосібник міцно тримаються".
На Поволжі та Північному Кавказі натуральні штрафи застосовувалися лише епізодично.
8. Закон "про п’ять колосків"
У серпні 1932 року під приводом того, що розкулачені селяни та "інші антисоціальні елементи" розкрадають вантажі з товарних поїздів та колгоспне і кооперативне майно, Сталін запропонував новий репресивний закон про охорону державного майна.
Закон передбачав за такі порушення розстріл з конфіскацією майна, а за пом'якшкуючих обставин – 10 років ув'язнення. Засуджені не підлягали амністії.
За каральним документом закріпилася народна назва "закон про п’ять колосків", оскільки винним у розкраданні державного майна фактично був кожен, хто без дозволу зібрав на колгоспному полі кілька колосків пшениці.
За перший рік дії нового закону за ним засудили 150 000 осіб.
Закон діяв до 1947 року, однак пік його застосування припав саме на 1932-33 рр.
9. Чорні дошки
У 1920-30-х роках газети регулярно публікували списки районів, сіл, колгоспів, підприємств чи навіть окремих осіб, які не виконували планів із заготівлі продовольства.
На боржників, які потрапили на ці "чорні дошки" (на противагу до "червоних дощок" – списків пошани), накладали різноманітні штрафи і санкції, аж до прямих репресій проти цілих трудових колективів.
У роки голоду потрапляння села на "чорну дошку" означало вирок його жителям.
Право вносити села і колективи до такого списку мали обласні представництва ЦК Компартії України за поданням районних і сільських осередків. Іншими словами, формально це була ініціатива знизу.
Система "чорних дощок", окрім України, діяла також на Кубані, Поволжі, Донщині, Казахстані – територіях, де жило багато українців.
10. Канібалізм
Свідки Голодомору розповідають про випадки, коли доведені до відчаю селяни їли тіла своїх чи сусідських померлих дітей.
"Цей канібалізм сягнув межі, коли радянський уряд… почав друкувати плакати з такою пересторогою: "Їсти власних дітей – це варварство", - пишуть угорські дослідники Аґнес Варді та Стівен Варді з Дюкейнського університету.
За деякими даними, за канібалізм під час Голодомору засудили понад 2500 людей.
Я хочу поділитися з усіма вами тут про те, як я отримую позику від пана Бенджаміна, який допомагає мені отримати кредит у розмірі 400 000,00 євро, щоб покращити свій бізнес. Це було легко і швидко, коли я звертався за кредитом, коли справи ставали грубими з мого бізнесу Містер Бенджамін надає мені кредит без зволікань. ось електронний лист / контакт Whatsapp містера Бенджаміна: +1 989-394-3740, Lfdsloans@outlook.com /
ОтветитьУдалить